4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»

Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють , вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте у докорах, вона вчитъся жити з почуттям вини.

Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.

Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.

Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

Коли дитина живе в розуміні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКIВ!

- не поспiшайте задовольняти бажання дитини;

- не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу;

давайте дитинi постiйнi доручення, стежте за їх викованням;

- не виконуйте за дитину те, що їй доручено без поважної причини (такою причиною може бути хвороба):

- навчiться вислуховувати свою дитину, бути терплячими: не поспiшайте закiнчити за неї фрази, не перебивайте, не пiдганяйте;

- не нав’язуйте синовi чи доньці свою думку чи волю:

краще аргументовано доведiть, що так, як ви

пропонуєте, буде краще;

- привчайте дитину до аргументації своїх вчинків:

Пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона

хоче робити або що робить;

- спонукайте дитину пiзнавати довкiлля;

- створiть навколо маляти безпечнi умови для його

перебування та пiзнання (закрийте розетки, заховайте

сiрники, приберiть скло, яким можна порiзатися,

тощо);

- пояснюйте дитинi зрозумiлою мовою, але без

сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та

кориснiсть рiзних речей, правила користування ними;

- вчасно привчайте дитину до самообслуговування:

щоб не викликати протидії вашим домаганням,

придумайте iгровi форми, зацiкавлюйте, заохочуйте

гарними словами, авансуйте її зусилля.

Батьківські збори

«РЕЖИМ ДНЯ ПЕРШОКЛАСНИКА.»

Дитина пiшла у перши клас. Це радiсна та хвилююча подiя, але разом з тим i додатковi труднощi. Вiдбувається змiна провiдних видiв дiяльностi.

Мiсце гри поступово займає навчання. Новi обов’язки вимагають вiд дитини зiбраностi, затрат духовних i фiзичних сил. Ось чому так важливо до найдрiбніших деталей продумати розпорядок дня школяра, рацiонально організувати його побут.На необхiднiсть дотримання режиму дня вказують психологи, лiкарi, пiдкреслюючи, що це важ- линий засiб збереження нормальної працездатвостi учня. У режимi дня багатозалежить вiд iндивiдуальнах особливостей дитини, умов життя, але основні рекомендації гiгiєнiстiв, психологiв i педагогiв повинні бути виконанi.

Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Ранок у багатьох сiм’ях проходить напружено тодi, коли батьки поспiшають на роботу. Дорослi час вiд часу покрикують на дитину, підляганяють її. Щоб уникнути цього, важливо пам’ятати одну iстину: вчасно лягти — вчасно встати. Якщо дитина звикла вчасно лягати, то особливих труднощiв у виконаннi даного режиму не буде. Привчайте малюка вставати одразу.Робочий день школяра починається з ранкової гiмнастики. Зарядка тонiзує нервову систему, полiпшує роботу серця, легень, сприяє гарнiй поставi.

Пiсля гiмнастики i ранкового туалету — сніданок. Дитинi потрiбен повноцінний сніданок, оскiльки попереду напружена розумова праця.Нехай вона з’їсть i гарячу страву, i чай, і фрукти. Попросiть дитину допомогти прибрати зi столу, помити посуд.Дорога до школи. З дому слiд виходити завчасно. Слiд показати дитині найбезпечнiший шлях.Ранок закiнчився.

Дiти пiшли у школу. Почався робочий день. Вiн буде залежати вiд того, як пройшов ранок. Все, що дитина може, вона повинна виконати сама. Це виховує самостiйнiсть.

Обiд. Бажано, щоб вiн складався iз трьох страв. Сiдаючи обiдати, дитина має переодягнутися, помити руки, а по закiвченнi — помити посуд, прибрати на кухнi.Для вiдвовлення активної лрацездатвостi потрiбен активний вiдпочинок. Молодшим школярам рекомендують перебувати на свiжому повiтрi. А також для шестирiчок важливий денний сон.

Пiдвечiрок. дитина має випити склянку молока, сiк, з’їсти сирi овочi чи фрукти. Пiсля цього слiд приступати до виконання домашніх завдань.Дiти можуть малювати, лiпити, вирiзати, бо iнші завдання їм не даються.Кожнiй дитинi треба мати постійне робоче мiсце Меблi повинніi вiдповідати зросту школяра.Важливо подбати i про кольорове оформлення кiмнати. Батьки мають стежити за позою учня пiд час сидіння.Важливо виробити у першокласника звичку правильно тримати ручку. Вам, батькам, перший місяць корисво посидiти не поруч, а поблизу.Настнає вечiр, вдома збирається вся сiм’я, поспілкуйтеся з дитиною. Дозвольте дитинi подивитися телевiзор.

Вечеря має бути легкою. В вільний час пiсля вечері школяр може використати на свiй розсуд.Перед сном дитина має скласти в ранець усе, що необхiдно.

Першокласника рекомевдують вкладати не пізніше 21.00.

Таким чином, ми описали режим дня першокласника. Режим — поняття уявне, тому розумнi відхилення, звичайно, допустимі.

Пам'ятка батькам дитини дошкільного віку

Виховуємо у дошкільника свідоме ставлення до себе

- Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.

- Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них.

- Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаєш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо.

- З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей.

- Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комуь-чомусь переваг та відмова від них.

- Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта.

- Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу - Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів.

- Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.

- Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.

- Надаємо вихованцю можливість усамітнитися, засередитися на своїх думках і переживаннях, поважаємо його прагнення розпорядитися собою на власний розсуд.

Плекаємо мовлену особистість

- Дбаємо про розвиток мовленої особистості, намагаємося не уподібнювати зайняття з мови урокам.

- Ставимося до слова не лише як до інструмента відтворення почутої від дорослого мови, а як до дійства розкриття свого внутрішнього світу, свого ставлення до людей, що навколо та самої себе.

- Пам'ятаємо: слово - категорія індивідуальна, різні характеристики мовленнєвої діяльності притаманні дівчаткам та хлопчикам, "жвавчикам" та "млявчикам", розкутим та сором'язливим малюкам.

- Диференціюємо поняття "мова" та "мовлення"; надаємо приоритет мовленнєвому розвитку дошкільнят, навчаємо їх висловлюватися, передавати словом різноманітні життєві враження.

- Намагаємося не вказувати щоразу дитині на мовленнєві недоліки та вади, повсякчас виправляти недоречності або помилки: мова - не самоціль, а важливий засіб спілкування.

- Не орієнтуємося на активний словник як на основний показник мовленнєвого розвтику дошкольника. Пасивний словник може лишитися неоціненним, тоді як саме він є важливим показником особистісного ставлення вихованця.

- Розвиваємо мовленнєву особистість у широкому життєвому контексті.

- Не центруємося на проблемі "навчити читати", бо ж навченний не означає "розумніший" чи "щасливіший" за інших. Якщо дитина схильна до читання - вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче - терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, не вдаємося до примусу. Головне - розуміти, що навчаються читати усі, а от чи полюбить дитина читати, чи зможе винисти для себе щось корисне з примусового читання?

Сприяємо фізичному зростанню дошкільника

- Пов'язуємо фізичне не лише з розвитком м'язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.

- Спокійно розглядаємо разом з дитиною людьське тіло, повідомляємо елементарну інформацію про призначення різних його частин, органів.

- Говоримо дитині правду (адаптовану для віку) про зародження нового життя, призначення статєвих органів, про взаємини чоловіка та жінки, навчаємо диференціювати статєву належність людини.

- Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров'я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання та неблагополуччя.

- Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому, для життя і здоров'я; обігруємо непрості життєві ситуації, пропонуємо дитині апробувати елементарні способи виходу з них.

- Виховуємо основні фізичні якості: вправніть, витривалість, доступні вікові силу та швидкість, схильність до рухової активності.

- Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти нездоровим впливам.

- Привчаємо розуміти значення міцного здоров'я, виховуємо бажання берегти, підтримувати, доступними способами поліпшувати його.

Громадянське виховання

- Обов'язок - громадянська необхідність відповідати за свої дії, вчинки. Видатний німецький мислитель Г. Гегель відокремив чотири різновиди обов'язків:

- Обов'язок перед самим собою;

- Перед сім'єю;

- Перед державою;

- Перед іншими людьми.

Які ж обов'язки мають діти, чи взаємопов'язані права та обов'язки? От на що пропонував звернути увагу видатний педагог В. Сухомлинський:

Десять НЕ МОЖНА Сухомлинського:

Не можна байдикувати, коли всі працюють;

Не можна сміятися над старістю;

Не можна вступати в суперечки з дорослими;

Не можна виявляти невдоволення через те, що в тебе немає якоїсь речі;

Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не може дати собі;

Не можна робити те, що засуджують старші;

Не можна залишати літню людину самотньою, якщо в неї немає нікого, крім тебе;

Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу дорослих;

Не можна сидіти обідати, не запросивши старшого;

Не можна чекати, доки з тобой привітається старший, ти повинен привітатися першим.

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра.

1.Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною.

2. Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості.

3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок.

4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.

5. Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду.

6. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

8. Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору.

9. Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати.

10. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята.

11. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу.

12.Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.

13. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками.

14. Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю.

15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1. Сприятливий мікроклімат у родині.

2. Спільна діяльність членів сім’ї, що

3. Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4. Спільний життєвий світогляд.

5. Оптимістичні настрої родини.

6. Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7. Шанування членів родини, повага до старших.

8. Бережливе ставлення до природи.

9. Активна участь дітей у сімейному житті.

10. Відсутність насилля в родині.

11. Збереження родинних традицій і звичаїв.

12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ.

1.Чим Ваша дитина любить займатись у вільний час?

а) розглядає дитячі книжки;

б) дивиться телевізор;

в) конструює;

г) малює;

2. Як Ваша дитина виражає своє захоплення від побаченого по телевізору, почутого, прочитаної книги?

а) розповідає цікаві епізоди своїм друзям чи рідним;

б) обігрує ситуацію з іграшками;

в) придумує щось своє;

г) зосереджено і замислено відтворює події в малюнку.

3. Яким іграшкам Ваша дитина віддає перевагу?

а) купленим у магазині,

б) зробленим кимось із рідних чи власноруч.

4. Якщо Ви займаєтесь цікавою справою, то Ваша дитина:

а) спокійно спостерігає;

б) прагне допомогти;

в) хоче зробити все сама.

5. Якщо Ваша дитина розповідає цікаву казку, то вона:

а) наслідує голосам героїв твору;

б) повторює міміку дійових осіб;

в) прагне відтворити за допомогою жестів;

г) відтворює все разом.

10 відповідей на питання батьків п'ятирічних дітей

Листом МОН України від 18.08.2010 №1/9-570 "Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку у 2010/2011н.р." прийнято рішення про обов'язкову дошкільну освіту дітей 5-річного віку.

На сайті Міністерства освіти України надаються відповіді, на запитання, які виникають у батьків п'ятирічних дітей.

1. Примусово ніхто не буде готувати дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання.

Ст. 8 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Батьки повинні бути поінформовані про можливі шляхи залучення дітей до здобуття дошкільної освіти. Водночас місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні створити для цього необхідні умови.

Отже, дві сторони однієї дуже важливої справи: перша - відповідальність, впевненість і бажання батьків; друга - відповідальність держави за створення доступності і безоплатності дошкільної освіти.

2. Обов'язкова дошкільна освіта для дітей старшого дошкільного віку є необхідністю.

Питання щодо обов'язковості здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти назрівало уже давно, тому що всі (в першу чергу батьки) розуміли, що це є необхідністю. Адже це, насамперед, переваги для дитини. Подивимося на це з різних позицій: "дитина і колектив" (вміння узгоджувати свої інтереси з іншими, виховання почуття дружби, взаємодопомоги, підтримки); "дитина і соціум" (вміння спілкуватися з іншими людьми, знаходити правильне рішення і вихід з різних життєвих обставин, бажання для подальшого навчання в школі); "розвиток дитини" (здійснює педагог, який володіє необхідними знаннями та може забезпечувати повноцінний комплексний розвиток дитини з урахуванням її індивідуального розвитку); "дитина і майбутнє шкільне навчання" (забезпечення рівних стартових умов для всіх дітей, фізична, психічна, моральна, мотиваційна, вольова, інтелектуальна готовність тощо). І мабуть тому й відсоток охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою щорічно зростав і натепер становить 93,5%.

У прийнятті такого рішення є переваги і для батьків, тому що вони будуть впевнені, що їх діти отримають повноцінний розвиток, і що для цього буде створено необхідні умови та запропоновано різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.

Окрім того, практика інших країн свідчить про позитивний досвід такої роботи.

3. Ніяких спеціальних програм, а тим більше підручників, про які часто згадується у засобах масової інформації, для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку не потрібно.

Освітній процес для дітей старшого дошкільного віку організовується відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, як державного освітнього стандарту та програмових вимог.

Дошкільна освіта у межах Базового компонента здійснюється за Державною базовою програмою, яка є основною.

Дошкільні навчальні заклади можуть користуватися й додатковими програмами, вимоги до яких визначено листом МОН від 27.05.2010 р. N 1/9-369 "Щодо порядку розроблення програм для дошкільних навчальних закладів".

Перелік програм та видань, рекомендованих для використання в роботі у дошкільних навчальних закладах, щороку затверджується Міністерством освіти і науки України та публікується у фахових виданнях.

У роботі з дітьми дошкільного віку також можуть використовуватися програми (додаткові та експериментальні), що схвалені для використання певного регіону науково-методичними радами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Діючі програми передбачають завдання з різних видів роботи з дітьми, у тому числі пізнавальний, мовленнєвий, логіко-математичний, художньо-естетичний, фізичний та соціальний розвиток дітей.

4. Обов'язковість дошкільної освіти для дітей п'ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання, діти не повинні сісти за парти, як першокласники у школі, навчатися писати, читати тощо.

Провідною діяльністю у житті дитини дошкільного віку залишається гра, за допомогою якої необхідно формувати у дітей передумови навчальної діяльності (дотримання правил, вміння стримувати власні бажання, якщо вони суперечать правилам гри, навчання поводитися в колективі тощо).

Організація занять (групових, підгрупових, індивідуальних) не будуть дублювати шкільні уроки за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей, не будуть підпорядковані тільки логіці майбутніх навчальних шкільних дисциплін. Одним із основних завдань педагогічних колективів, які працюють з дітьми дошкільного віку, буде створення розвивального середовища для дітей, що передбачає зміщення акцентів з проблеми його дидактичного забезпечення на створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної, творчої поведінки у специфічних для віку видах діяльності (ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній художній діяльності, спілкуванні з дорослими і однолітками тощо) і відповідно організація роботи з дітьми у ньому.

5. Дітей старшого дошкільного віку будуть приймати до дошкільного навчального закладу протягом календарного року.

Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. N 305 прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року. І тому це не означає, що дітям старшого дошкільного віку необхідно відвідувати дитячий садок саме з 1 вересня. Батьки повинні вибрати і форму залучення дитини до дошкільної освіти і час, коли віддавати до дитячого садка, враховуючи при цьому різні чинники, у тому числі й стан здоров'я дитини.

6. Обов'язковість дошкільної освіти не означає, що діти повинні перебувати у дошкільному навчальному закладі кожного дня та протягом дня.

Законом України "Про дошкільну освіту" (ст.11) за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого перебування дітей, у тому числі і короткотривалого (на сьогодні в Україні функціонує більше 1 тис. груп короткотривалого перебування).

7. Батьки мають право вибирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.

Оптимальний варіант, звичайно, дитячий садок. У разі його відсутності відкриваються групи для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку на базі навчальних закладів або інших приміщень, буде здійснюватися соціально-педагогічний патронат, а також діти можуть отримувати дошкільну освіту за допомогою фізичних осіб, які мають відповідну вищу педагогічну освіту та ліцензію на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти.

8. Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається.

Положенням про дошкільний навчальний заклад передбачено перелік документів, що необхідні при прийомі дитини до дошкільного навчального закладу (заява батьків або осіб, які їх замінюють, медична довідка про стан здоров'я дитини, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження).

Прийом дітей до першого класу здійснюється відповідно до наказу міністерства від 07.04.2005р. N 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів", яким передбачено, що для зарахування дитини до першого класу батьками або особами, які їх замінюють, подається на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу копія свідоцтва про народження дитини та медична довідка встановленого зразка.

9. Роботу з дітьми старшого дошкільного віку будуть проводити педагогічні працівники, які мають відповідну педагогічну освіту.

У дошкільних навчальних закладах з дітьми старшого дошкільного віку працюють безпосередньо вихователі. Також - музичні керівники, інструктори з фізкультури, практичні психологи.

До роботи з дітьми, які не відвідують дитячі садки, будуть залучатися ще й соціальні педагоги, вчителі шкіл, які обов'язково будуть обізнані із специфікою організації роботи з дітьми.

10. Дії міністерства.

Спільно з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, Національною Академією педагогічних наук України міністерством буде розроблено орієнтир для педагогів та батьків щодо змістового наповнення роботи та очікуваних досягнень в розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі дошкільних навчальних закладів та початкової школи.

За матеріалами: МОН України

с. Миронове. Миронівська початкова школа Слов'янської сільської ради

Інформація для батьків